Тулані Машава

Мистецтво завжди було моїм справжнім безпечним простором. У ньому немає поспіху конкуренції, в той час як мій єдиний конкурент – це я сам. Я почав малювати, коли мені було близько 8 років. У мого дядька були картини і малюнки, тож я виріс серед мистецтва і дитиною обожнював дивитися на нього. Спочатку я вчився малювати, накидаючи контури моїх улюблених персонажів мультфільмів і аніме, але в міру дорослішання почав експериментувати з акриловими та олійними фарбами. Пізніше я склав Кембриджський іспит з мистецтва просунутого рівня. Нині ж я працюю олією, акрилом, олівцями і, чесно кажучи, всім, що може залишити слід на полотні або папері! Теми, які я обираю, варіюються від зображення близьких друзів і сім’ї до переосмислених стокових зображень.
Взагалі, моя любов до мистецтва виходить за рамки живопису, я також пишу. Однак зараз я частіше займаюся мистецтвом.

Вірно, крім мистецтва я здобував нагороди на конкурсах творчих робіт за прозу, а також за публічні виступи і дебати. Більшість моїх оповідань були описовими творами, в яких я приділяв велику увагу детальному опису оточення і намагався захопити читача в подорож, наприклад, прозою про прогулянку жвавою вулицею.

У мене було звичайне дитинство в моєму рідному місті Булавайо. Зараз я щодня дякую Богові за батьків, які підтримували мене, чи то на полі для регбі, чи то в художній лабораторії. Вони підтримували мене в міру своїх можливостей.

Я вирішив поїхати вчитися до Польщі, коли кілька моїх друзів розповіли мені про тутешні можливості, і відтоді я не озирався назад!

Поки що я перебуваю в процесі здобуття ступеня з міжнародних відносин і політології, але в мене ще багато мрій про мій творчий шлях!

Тема ШІ в мистецтві дуже складна, як і будь-який технологічний прогрес. Мій чесний погляд на мистецтво, створюване ШІ, полягає в тому, що воно більше впливає на цифрових творців і дизайнерів, ніж на традиційних художників. Фактично, контраргумент на користь ШІ полягає в тому, що він оновить світовий ринок мистецтва, який, на мою думку, став перенасиченим не надихаючими монтажами і так званими цифровими картинами. Звичайно, мені дуже подобаються роботи деяких цифрових художників, як-от MoonSunDiamond, але оригінальних і органічних цифрових художників дуже мало. Моральність навчання моделей ШІ на існуючому мистецтві – це інша тема, але людський дотик має незамінну цінність. Подібно до того, як промислова революція і технології призвели до масового виробництва, цінність виробів ручної роботи стала надзвичайно високою. Я з оптимізмом дивлюся на те, до чого все це призведе!

Оскільки я тут ще новачок, я поки що повільно будую власну мережу творчих особистостей і відвідую галереї та виставки. Тут, безумовно, багато унікальних і дивовижних постатей, з якими я спілкуюся як і в межах нашого університету, так і поза ним. Балансувати між студентським життям і роботою виявилося і цікаво, і страшно, але мистецтво завжди було моєю віддушиною. ЕГУ безумовно допоміг мені зустріти однодумців – від інших художників до співаків і просто ентузіастів.

Тут багато талановитих людей, як-от Іділ Кір, Хірва Хусна Умубера і Фургерсон Есіті, які навчаються на моєму курсі, і кожен із них або малює, або співає, або танцює – саме в такому порядку. Вони стали не просто однокурсниками, а чудовими друзями, які завжди підкидають творчі ідеї. Я, як і раніше, сподіваюся зустріти ще більше творчих людей і, можливо, познайомитися з деканкою Школи мистецтв. Я, як і раніше, мрію стати художником у будь-якій якості коли-небудь у найближчому майбутньому!

Поза тим, мені вже пощастило бути призначеним координатором Центру політичної думки та лідерства ЕГУ з академічної роботи і досліджень, де в мене був шанс попрацювати з однодумцями. Починаючи зі змагань Модель ООН, дебатів та відвідування важливих історичних місць по всьому місту, я повністю занурився в культуру Варшави.

Центр політичної думки та лідерства ЕГУ – це невеличка філія університету, що охоплює товариство дебатів, організацію та участь у конференціях Модель ООН, а також загальний плавильний казан видатних студентів, захоплених поточними справами та світом навколо. У нас є представники, які отримали численні нагороди, як-от Тандіве Дубе та колишні студенти Erasmus, які представляли університет на PolMUN у грудні минулого року. Близько 5 наших представників (включно зі мною) отримали нагороду ректора того ж року.

Світ мистецтва іронічно консервативний у тому сенсі, що ти або знаєш, де що знаходиться, або ні. Це не унікально для Варшави. Однак по всьому місту проходить кілька виставок, на які мене або запрошують, або я знаходжу їх на добре замаскованих сторінках у соціальних мережах 🙂 Наприклад, є сторінки в Instagram, такі як Artshow Events, де завжди є інформація про майбутні виставки та галерейні шоу. Але найпростіший спосіб – це старомодне суботнє дослідження варшавських вулиць з рюкзаком і пляшкою води. Я знайшов багато місць таким чином.

Польща безумовно дуже відрізняється від моєї рідної країни, і не тільки погодою 🙂 Проте тут багато людей з усього світу, тому я не відчуваю нестачі в нових зв’язках і стосунках, особливо в ЕГУ. Це культурний плавильний котел, тож влитися сюди було досить легко.

***

Ми дякуємо Тулані за його невгамовність, спільну подорож у світ мистецтва і новий погляд на добре знайомі нам місця!

Альона Трохимчук,
ЕГУ у Варшаві